#Яковбасник. Ковбаса з м'яса своїми руками. Смачне хобі. Анна Іванова, Петро Пахомов

Час не стоїть на місці. За два роки, що минули з моменту виходу в світ першої книги "КолбасStory", змінилися мої погляди. Деякі ковбасні вироби, які раніше здавалися цікавими, втратили свою привабливість. Зате з'явилися нові напрямки для польоту фантазії!

До цього видання увійшли рецепти ковбасних виробів із субпродуктів - недооціненої і рідко використовуваної ковбасниками сировини. На прилавках м'ясних магазинів лежать серце, печінка, язики - тільки ці субпродукти добре знайомі городянам і мають у них попит.

Рубець, нирки, мізки, легені, вим'я, правильно підготовлені та приготовані, часом є відкриттям для людей, далеких від сільського життя. Субпродукти дають змогу створювати незвичайні за текстурою, дуже смачні, з красивим малюнком на розрізі сальтисони, заливні, пате.

Доступна і зручна в роботі сировина - м'ясо птиці. Воно слугує прекрасною основою для ковбас і сосисок, даючи змогу грати зі смаком завдяки додаванню різних сумішей спецій. Блідо-рожевий фарш є чудовим фоном для створення незвичайних малюнків на зрізі.

Звичайно, я не обділив увагою вироби зі свинини та яловичини.

Моє кредо можна висловити словами: "Я малюю м'ясом!". Зробити ковбасу оригінальною, такою, що виділяється на прилавку серед звичних - це завдання захоплює мене. Зовнішній вигляд ковбасного виробу, малюнок на розрізі повинні чіпляти око покупця. Потім настає черга консистенції та смаку, вдалого поєднання текстур і спецій.

Це гра зі споживачем, у якій немає тих, хто програв. У моєму розпорядженні величезна кількість комбінацій трьох основних інгредієнтів ремісничої ковбаси: м'яса, жиру, спецій. Той, кому цей арсенал здасться бідним, помиляється. Знання технологій, напрацьований досвід і трохи уяви дають змогу створювати нові й нові рецептури!