Дика кухня Рустам Тангірів

Рустам Тангірів — один із найпопулярніших шеф-кухарів Росії, художник від кулінарії, володар численних кулінарних нагород. У своїй новій книзі Рустам розповідає і показує, як можна незвично та красиво подати їжу з російської печі або приготовану в умовах дикої природи — на багатті в лісі, біля моря або озера, не використовуючи водночас сучасні ґаджети та дороге обладнання. Деякі рецепти адаптовані для приготування на професійній кухні.

У своїй новій книзі Рустам Тангірів, один із найпопулярніших шеф-кухарів Росії, володар численних кулінарних нагород, представляє не тільки рецепти, приготовані зі власноруч добутих у морі, лісі, озері, полі продуктів, а й свою філософію подавання: як перетворити страви, приготовані в російській печі, на багатті в лісі, біля моря або озера, на шедеври високої кухні. Рецепти в книзі продубльовані англійською мовою.

«Нікто не стане сумніватися, що кулінарія — це мистецтво. Нам відомі дев'ять муз — покровинок мистецтва та наук. Трохи років тому ніби знайшли ще одну, десяту музу — Куліну, покровницю, зрозумілу справу, кулінарії. Або навіть — гастрономії. Мені здається, цю музу відшукали саме тоді, коли мій колега Рустам Тангірів уже працював кухарем у пітерському ресторані "Флора" кухню якого я очолив. І сталося так, що саме Рустам, за своїм глибоким переконанням, був першим кухарем, якого ця муза погладіла по голові. Він неймовірно талановитий і працьовитий. Його страви можна розглядати як полотна класних художників, у його роботах (читайте — блюдах) я побачила класику, імпресіонізм, авангард. У наш час нерідко буває так, що шеф-кухаря смак приносять у жертву зовнішньому вигляду страви, іншими словами, красиве блюдо, чудово вистроєне композиційно, проте в ньому немає гармонії смаку, а є, простите, якась какаофонія, що змушує твої рецептори спочатку заплутатися, а потім впасти в свідомість. Все це, щодо смаку, не про Рустаму. Він умудряється дуже тонко поєднувати зовнішній вигляд страви та її смак. Гармонія — його кредо, як у презентації страви, так і в його смаку. Дуже сумно, що твори (читайте — картини) кухарів не живуть довго — їх швидко з'їдають. Мені особливо сумно, як блискавично зникають твори Рустама. Але вже завтра він вигадує нове. Я так не вмію. Добре, що тепер є ця книга!» — Ілля Лазерсон, шеф-кухар