Зрозуміти (і здолати) булінг. Настя Мельниченко

Анотація книги «Зрозуміти (і здолати) булінг»

Ми звикли розглядати булінг як проблему протистояння двох сторін: «агресивного» булера і «затюканої» жертви. Але булінг — це ціла екосистема, на яку впливають не лише відносини дітей, а й відносини дітей і батьків, батьків і вчителів, шкільні правила й норми, атмосфера школи, традиції, сучасні історичні події тощо. Тому, щоб зрозуміти природу булінгу, треба зрозуміти, як функціонує група та що є внутрішнім рушієм для учасників цькування. 

Авторка детально розписує причини й види булінгу, роль кожного учасника групи, а також ролі дорослих, які є модераторами соціальної взаємодії між дітьми. Як учителям працювати з учнями, що мають поведінково-емоційні розлади? Як батькам говорити з дітьми, які є булерами або зазнають булінгу? Чому і яким чином батьки та школа мають співпрацювати, щоб мінімізувати негативний вплив булінгу на життя і здоров’я дітей? Якою має стати школа, аби бути вільною від булінгу? Відповіді та покрокові інструкції – на сторінках книжки, яка назавжди змінить ваше ставлення до цієї проблеми.

Детальніше про книгу 

Книга «Зрозуміти (і здолати) булінг» — це фундаментальне дослідження явища у найдрібніших його аспектах від української письменниці, очільниці громадської організації «Студена» та активістки антибулінгового руху Анастасії Мельниченко. Така книга має бути в кожній родині, де зростає дитина, ба більше — в кожного дорослого, який відчув на собі булінг та хотів би вберегтися від нього надалі.

Проблема булінгу значно ширша і глибша, ніж цькування у школі. Булити можуть не тільки діти дітей, але й дорослі дітей, дорослі дорослих. Поведінка групи, де слабшому фізично, психологічно або просто чимось відмінному учаснику завдають фізичних і/або моральних знущань є категорично неприпустимою та завдає тяжких наслідків, якщо не зупинити її вчасно. Книга Насті Мельниченко — це корисний нонфікшн про поведінку групи та самозахист з ілюстраціями та детальними інструкціями на кожен випадок.

Кожен булінг — це агресія, але не будь-яка агресія — булінг

У своїй книзі «Зрозуміти (і здолати) булінг» Настя Мельниченко дає чітку дефініцію поняттю та пояснює, чим булінг відрізняється від цькування.  

Зазирнувши глибоко у природу та історію цього явища та спершись на основи психології та конфліктології  Настя Мельниченко розглядає його як цілу екосистему. З книги читачі дізнаються про такі аспекти: 

• Історія терміну, природа та передумови булінгу.
• Звідки беруться невігластво, байдужість та небажання визнавати булінг як проблему у суспільстві. окрему увагу приділено тому, як дорослі іноді самі стають провокаторами булінгу серед дітей.
• Види булінгу та його наслідки. 
• Як булери вибирають жертву. Зокрема авторка описує явище hidden disability, або чому на позір звичайні люди стають жертвами булінгу, як і чому виявляються слабшими за своїх кривдників. 
• Ознаки булінгу: перші дзвіночки, виявлення яких допоможе упередити його прояви на ранній стадії. 
• Як реагувати, якщо став жертвою булінгу та вберегтися від психічної травми. Як захистити себе та/або дитину в таких умовах, і звести вплив цькування до мінімуму. Методи протидії та припинення булінгу.

Та головна користь книги Анастасії Мельниченко не тільки у описі проблематики булінгу, але й у практичних порадах щодо того, як із ним боротись. Зокрема авторка розповідає про те, як самим захиститись від кривдників, і як переформатувати взаємодію у колективі, щоб позбутися в ньому проблеми булінгу.

Булінг в Україні: передумови написання книги

У 2018 році Верховна рада України ухвалила зміну до 172 статті кодексу про адміністративні правопорушення. Статтю, що раніше описувала тільки дрібне хуліганство, доповнили правовим визначенням булінгу із передбаченими покараннями за це. Булерів пропонується штрафувати або ж призначати правопорушникам від 20 до 60 годин громадських робіт. 

На практиці з 2019 по 2023 рік було відкрито менш як 700 справ про булінг, із них менш як третина випадків закінчувалась притяганням до відповідальності. Дані ЮНІСЕФ свідчать про те, що в Україні 24% дітей були жертвами булінгу, 44% — спостерігачами, 48% не розповідали про нападки. А отже, зафіксовані правопорушення становлять неймовірно мізерну частину загальної практики.

У своєму коментарі для «Освіторії» Настя Мельниченко зізнавалася, що не вірить у силу антибулінгового закону, і що штрафами агресію не зупиниш:

«Закон не дає чіткого механізму розуміння, батьків якої дитини варто штрафувати, адже агресори нерідко цькують жертву чужими руками. Я взагалі проти карального підходу. Натомість запобігання та методи стрімкого реагування в комплексному підході вважаю найкращим рішенням».