Світло днів. Нерозказана історія жінок руху опору в гітлерівських гето.

«Світло днів. Нерозказана історія жінок руху опору в гітлерівських гето» — документальний роман про жінок, які допомогли перетворит єврейські молодіжні групи у Польщі на осередки опору для боротьби з нацистами. Деякі з дівчат були ще підлітками, коли стали свідками жорстокого вбивства своїх сімей і сусідів, ґвалтівного знищення їхніх громад. Їм довелося зробити вибір: захист чи порятунок, боротьба чи втеча. Джуді Баталіон, онука поляків, вижилих у Голокост, розповідає історію єврейських дівчат, яким випала доля боротися за життя свого народу від самого початку Другої світової війни аж до кінця ХХ століття — адже війна не закінчується звільненням країн. Це незабутні історії реальних жінок про боротьбу за свободу, виняткову хоробрість, сестринство та волю до життя попри все. Завдяки своїй статі та можливості приховати власну єврейськість, жінкам вдалося унікально пристосуватися до деяких важливих і небезпечних для життя завдань, зокрема виконувати роль кур’єрок. А ще вони підкуповували охоронців гестапо, переховували револьвери в буханках хліба й допомагали розбудувати системи підземних бункерів. Допомагали хворим і навчали дітей, бомбили німецькі залізничні шляхи та підривали електропостачання у Вільнюсі.

Одним із джерел натхнення для написання книжки про хоробрість єврейських жінок — збірник мемуарів «Freuen in di Ghettos» («Жінки в гето»), опублікований 1946 року. Авторка дослідила численні документи та мемуари, відшукала родини героїнь своєї книжки, щоб відтворити хід подій, написати історію про незламність та зібрала розповіді безпосередніх учасниць спротиву, аби показати широту й масштаб жіночої відваги та висвітлити надзвичайні досягнення єврейських жінок, чиї подвиги досі лишалися невідомі. За словами Джуді Баталіон, щоб написати книжку, їй знадобилося понад дванадцять років, бо надто складною та дуже особистою виявилась тема твору.