Навмисна практика у когнітивно-поведінковій терапії. Джеймс Ф. Босуелл, Майкл Дж. Константіно

Відпрацювання ключових навичок у КПТ на практиці

У центрі уваги цієї книжки перебуває проблема, з якою стикаються багато психотерапевтів, від студентів-початківців до досвідчених спеціалістів, - розрив між теоретичними знаннями про психотерапію і здатністю надійно проводити її, застосовуючи ці знання на практиці. Для подолання цієї проблеми автори пропонують використовувати навмисну практику, метод навчання, спеціально розроблений для вироблення вміння надійної реалізації складних навичок у складних робочих умовах.

У підготовці книжки брали участь провідні фахівці-практики та дослідники в галузі КПТ. З урахуванням їхніх рекомендацій було розроблено комплекс вправ, який потім було протестовано в різних навчальних закладах по всьому світу. Важливо, що навмисна практика пропонується тут не як заміна для вже сформованих навчальних програм, а як адаптований метод навчання, що легко інтегрується в уже наявні курси навчання для вироблення практичних навичок на основі теоретичної компетентності.

Всебічне знайомство з теоретичною і практичною літературою з КПТ важливе, але це знання ніколи не зможе замінити безпосередній практичний досвід роботи з клієнтами. Однак у тих, хто навчається, є відносно мало можливостей практики в широкому спектрі клінічних навичок, які теоретично перебувають у їхньому розпорядженні.

Вправи з навмисної практики, пропоновані в цій книзі, якраз і призначені для надання такої можливості навчання на основі досвіду - для навчання на практиці. Ба більше, учням надається можливість попрактикуватися не тільки в тому, що вони сказали б клієнту, а й у тому, як вони зробили б це, що часто не менш важливо.

У цій книжці подано вправи з навмисної практики, в яких студенти та стажисти відпрацьовують фундаментальні навички КПТ, доки вони не стануть природними й автоматичними. Покрокові інструкції допомагають учасникам виконувати вправи, визначають критерії для оволодіння кожною навичкою та пояснюють, як контролювати й коригувати складність. Також надаються керівні принципи, які допоможуть інструкторам і стажерам отримати максимальну віддачу від навчання.

"У цій цікавій та новаторській книжці, нерозривно пов'язаній із клінічною реальністю, автори пропонують ідеї та цінні інструменти, які допоможуть клініцистам стати ефективнішими незалежно від їхньої теоретичної орієнтації та рівня досвіду".

- Луї Дж. Кастонге, д-р філософії

Про авторів

Джеймс Ф. Босуелл, д-р філософії, ад'юнкт-професор клінічної психології в Університеті Олбані, Державний університет Нью-Йорка. Також є асоційованим співробітником Центру з усунення нерівності щодо здоров'я меншин. Докторський ступінь з клінічної психології здобув в Університеті штату Пенсильванія. Д-р Босуелл опублікував безліч робіт у сфері психотерапевтичного процесу та його результатів, терапії на основі вимірювань і за результатами проведених практичних досліджень. Його робота фінансувалася Дослідницьким інститутом результатів, орієнтованих на пацієнта, Національним інститутом психічного здоров'я, Фондом Роберта Вуда Джонсона і АПА. Він також є членом Консультативного комітету Реєстру даних про психічне та поведінкове здоров'я АПА.

Майкл Дж. Константіно, д-р філософії, здобув ступінь бакалавра психології в Університеті штату Нью-Йорк у Буффало, а також ступінь магістра і д-ра філософії в Університеті штату Пенсильванія. Пройшов переддокторське клінічне стажування в Медичному університеті Північної частини штату Нью-Йорк і постдокторську підготовку - в Медичному центрі Стенфордського університету. Нині д-р Константіно є професором психології та наук про мозок у Массачусетському університеті в Амхерсті, де керує Дослідницькою лабораторією психотерапії та є директором програм для випускників. Його професійні та дослідницькі інтереси зосереджені на пацієнтах, терапевтах і діадних факторах психосоціального лікування; пантеоретичних засадах клінічних змін і терапії на основі вимірювань. Він опублікував понад 150 статей і окремих розділів у провідних журналах і книжках у цій царині, а також отримав заочну грантову і контрактну підтримку для своїх досліджень, зокрема від Дослідницького інституту, орієнтованого на пацієнта, Національного інституту психічного здоров'я, Фонду Роберта Вуда Джонсона та АПА.