Заводний апельсин. Ентоні Берджесс

«...Ми сиділи в молочному барі „Korova“, ворушачи mozgoi щодо того, куди б убити вечір — такий підлий, холодний і похмурий зимовий вечір, хоча і сухий»...
Культовий роман англійського письменника Ентоні Берджесса «Заводний апельсин» був опублікований в 1962 році. Теми людського пороку, свободи волі та ефективності відплати ріднять його з класикою світової літератури — «Злочином і покаранням» Федора Достоєвського.
«Заводной апельсин» — так лондонские простолюдины на своем жаргоне называли любое странное явление или непонятного им человека. К таким, безусловно, можно отнести и главного героя романа — пятнадцатилетнего Алекса, а также его друзей Тёма, Джорджика и Пита. Их поведение и жизнь полны парадоксов. Компания избивает и грабит людей, издевается над ними — при этом юнцы пьют в баре молоко, а Алекс по ночам слушает Моцарта и Баха. Криминальный путь в итоге приводит главного героя в тюрьму, где он узнает об эксперименте по лечению человека от насилия...
У 1971 році оскароносний режисер Стенлі Кубрик зняв за мотивами фільм-антиутопію «Заводний апельсин». Головну роль у ньому виконав легендарний актор Малкольм Макдауелл. Американський кіноінститут включив стрічку в список 100 головних фільмів США в ХХ столітті.