Готман Д.; Деклер Д. Емоційний інтелект дитини. Практичний посібник для батьків

Ця книга - посібник для батьків, які хочуть допомогти своїм дітям навчитися регулювати свої емоції. Усі батьки знають, наскільки важливий інтелект дитини: без нього не досягти успіху в школі та в житті. Не менш важливим є й уміння володіти своїми емоціями, на яке звертають набагато менше уваги. Досвідчений фахівець із сімейної психології Джон Готтман наочно показує, що діти з високим емоційним інтелектом упевнені в собі, мають міцне здоров'я, досягають успіхів у навчанні та впевнено взаємодіють з іншими людьми. Покроковий процес, описаний у книжці, допоможе вам: приділяти більше уваги емоціям дитини; використовувати прояв емоцій як можливість для навчання та зближення з дитиною; проявляти емпатію та краще розуміти настрій дитини; обговорювати емоції мовою, зрозумілою дитині; допомагати дитині долати важкі ситуації та проблеми. Для кого ця книжка Це книжка для батьків, педагогів, учителів.

Про автора  

Професор психології у Вашингтонському університеті, засновник The Gottman Institute - організації, що допомагає сімейним парам і батькам налагоджувати стосунки в родині. Три типи батьків Серед батьків, які не можуть розвинути у своїх дітей емоційний інтелект, я виокремив три типи: ті, хто відкидають (це ті, хто не надає значення негативним емоціям своїх дітей), несхвалюють (це ті, хто критикує своїх дітей за прояв негативних емоцій), невтручаються. Три зони поведінки Пропонуємо батькам створити свою систему правил, що складається з трьох зон - зеленої, жовтої та червоної. Зелена зона охоплює поведінку, яка дозволена і бажана. Жовта зона - це вчинки, які загалом не дозволяються, але ми можемо з ними змиритися. Червона зона - це неприпустима поведінка. Страх бути покинутим Існує природна причина, через яку діти цього віку зачаровано слухають такі казки, як "Білосніжка" або "Пригоди Олівера Твіста". У цих історіях проговорюється страх, спільний для більшості дітей дошкільного віку, що одного разу їх можуть покинути. Емоційне виховання "Тебе бісить, що Денні забрав у тебе гру, - може сказати батько. - Мене б це теж розлютило. Але бити його неправильно. Що ти можеш зробити замість цього?". Дітям важливо пояснити, що проблемою є не їхні почуття, а їхня погана поведінка.