Євген Водолазкін. Лавр

Євген Водолазкін — автор роману "Соловів і Ларіонів" (фіналіст "Великої книги" та Премії Андрея Білого), збірника есе "Інструмент мови" та інших книг. Філолог, фахівець із давньоруської літератури, він не любить історичних романів, "їх нав'язливого етнографізму — кокошників, повітропроникних, портів, зіпунів" та іншу похмуру стилізацію. Використовуючи інтонації давньоруських текстів, Водолазкін химерно змішує різні епохи та мовні стихії, даруючи читачеві не гербарій, але живий букет. Герой нового роману "Лавр" — середньовічний лікар. Маючи дар зцілення, він, однак, не може врятувати свою кохану та приймати рішення пройти життєвий шлях замість неї. Так життя перетворюється на життя. Він виховає чумних і поранених, хомутих і слабких, і чим більше жертвує собою, тим більш помітний кріпить його дар. Але чи можливо любов'ю й ціною врятувати душу людини, не зумівши вберегти її земної оболонки? Є те, про що легше говорити в давньонерусському контексті. Наприклад, про Бога. Мені здається, зв'язку з Нім раніше були прямішими. Важливо вже те, що вони просто були. Зараз питання цих зв'язків займає небагатьох, що зумовлює. Навіщо з часів Середньовічя ми дізналися щось радикально нове, що дає змогу розслабитися? Євген Водолазкін