Притулок. Книга 2. Пенелопа Дуглас

Бенкс

У глибині звивистих міських закутків стоїть готель «Понтифік». Застарілий, порожній, похмурий, він занедбаний і оточений забутою таємницею. Ти все ще думаєш, що легенда про дванадцятий поверх, прихований від сторонніх очей, правдива? Загадка про таємничого постояльця, який не зареєструвався під час заселення і ніколи не реєструється під час від'їзду. Ти думаєш, я зможу допомогти тобі знайти цей секретний притулок і дістатися до нього, чи не так? Разом зі своїми друзями ти можеш спробувати мене залякати. Можеш спробувати натиснути на мене. Тому що, незважаючи на мої марні намагання приховати все, що я відчуваю, побачивши тебе, - ще відтоді, коли була зовсім дівчиськом, - я все одно знаю: те, що ти шукаєш, набагато ближче, ніж тобі здається. Я ніколи його не зраджу. Тож сиди смирно. У Ніч Диявола на тебе почнеться полювання.

Кай

Ти навіть гадки не маєш, що я шукаю, крихітко. Не знаєш, ким мені довелося стати, щоб пережити три роки у в'язниці, куди я потрапив за злочин, який охоче вчинив би знову. Ніхто не повинен дізнатися, на що я перетворився. Мені потрібно знайти цей готель, потрібно потрапити туди, тому що я хочу, щоб все закінчилося, хочу повернути своє життя. Але чим більше часу ми проводимо разом, тим більше зрозуміло: новий я - саме той, ким мені судилося стати. Тож давай, не бійся! Мій будинок стоїть на пагорбі. До нього веде безліч шляхів, але вихід знайти зовсім не просто. Я вже бачив твій притулок. Пора тобі побачити моє...