О дивний новий світ + Повернення в дивний новий світ. Олдос Гакслі

О чудовий новий світ

Сатиричний роман-антиутопія «О чудовий новий світ» англійця Олдоса Гакслі прогриміла на весь світ 1932 року. Критики і читачі захоплювалися його майстерністю в новому жанрі, і все двадцяте століття книга залишалася в лідерах продажів в Англії та США.

Роман Гакслі часто порівнюють із «Ми» Євгена Замятіна, який вийшов кількома роками раніше. Обидві книги - антиутопії, де в центрі сюжету боротьба індивідуальності з жорстоким суспільством майбутнього. Відмінність у тому, що «О чудовий новий світ» - історія підпорядкування людей не жорстокому тирану, а їхнім нижчим бажанням і порокам. У далекому майбутньому суспільство віддане культу розваг. Люди залежні від гаджетів, безладного сексу та легальних наркотиків. Тут нічого не знають про любов, відданість, свободу.

... Джон був незвичайною людиною. Єдиний за довгі століття, він з'явився на світ не з пробірки, а з лона матері. Він завжди відчував, що не такий, як усі оточуючі. Він міг міркувати і мріяти, і зовсім не розумів, як можна не знати і не любити своїх батьків....

Анотація

«О чудовий новий світ» - культова антиутопія Олдоса Гакслі, видана мільйонними накладами в усьому світі. Роман про генетично програмоване «суспільство споживання», суспільство «загального щастя», в якому розгортається трагічна історія людини, що стала чужинцем у цьому світі...

Повернення в чудовий новий світ

Книгу Олдоса Гакслі «Повернення в чудовий новий світ» було вперше опубліковано далекого 1958 року, - і тим цікавіше читається вона в наші дні: адже в цій праці великий англійський письменник і філософ, у своїй полемічній манері, провів паралелі між західною цивілізацією буржуазної «золотої доби» 1950-х та антиутопічним тоталітарним «споживчим раєм», описаним у його найвідомішому художньому творі - романі «Про дивовижний новий світ». Знову і знову Гакслі порівнював вигаданий ним багато років тому світ далекого майбутнього зі світом цілком реальним, що оточував його на момент написання «Повернення», і знову і знову знаходив прикмети лякаючої, небезпечної та дедалі більш очевидної схожості...

Де ж він мав рацію, а в чому помилявся? Які з його передбачень не справдилися, а які, на жаль, збулися із сумною точністю? Відповіді на ці запитання, як не дивно, далеко не такі вже й очевидні...