Государ + Повстання мас + Громадська думка (комплект із 3-х книг)

Государ. Нікколо Макіавеллі

Самым известным произведением писателя стал трактат "Государь", первоначально издававшийся в России под названиями "Князь" и "Правитель". Макиавелли создал учение о последовательно светском государстве, свободном от церковной морали. Он полагал, что в борьбе за упрочение государства допустимы любые средства: насилие, обман, предательство. Появившийся впоследствии термин "макиавеллизм" стал обозначать политику, пренебрегающую законами морали. Однако сегодня многие положения автора воспринимаются как сами собой разумеющиеся, найдя свое воплощение в истории XX века.
До книги включено також блискучий трактат Ніколо Макіавеллі "Про військове мистецтво", приголомшив сучасників жорстким і практичним підходом не тільки до військової тактики, але і до стратегії.

Повстання мас. Хосе Ортега-і-Гассет

«Повстання мас» - культова книга Х. Ортега-і-Гассета, що принесла йому всесвітню славу. У ній він уперше в західній філософії виклав основні принципи устрою так званого масового суспільства, де кожна окрема людина - статист, який вважає за краще «плисти за течією» і не несе ні за що відповідальності. А західне суспільство ХХ століття, на думку автора, поділене не на класи чи соціальні групи, а на певні типи людей - представників аристократії та «маси», які поступово захоплюють владу. Цей феномен - захоплення масами влади - Ортега-і-Гассет називає «повстанням мас».

Громадська думка. Волтер Ліппман

Волтер Ліппман (1889-1974) - американський письменник, журналіст, пропагандист і соціолог, один із творців сучасного американського лібералізму, дворазовий лауреат Пулітцерівської премії. Брав активну участь у передвиборчій кампанії американського президента Вудро Вільсона і в розробці «Чотирнадцяти пунктів» - американської програми післявоєнного розвитку світу. Під час Першої світової війни опікувався питаннями пропаганди і написав незліченну кількість листівок і статей, проте пізніше був відсторонений Вільсоном від роботи через ідеологічні розбіжності. Ідея Ліппмана про те, що пропаганда повинна служити не стільки справі перемоги, скільки закладанню основ справедливого повоєнного світу, була оголошена неприйнятною.

У своїй праці «Громадська думка» автор об'єднав філософський, психологічний, історичний, соціологічний і політологічний аналіз і ввів поняття псевдосередовища і стереотипу, які, на його погляд, ставлять під сумнів принципову можливість розвитку демократії. Свої викладки автор підкріплює численними прикладами, які вражають уяву сучасного читача неминущою актуальністю.